Історична довідка
І. Контактна інформація:
- адреса: 70050 Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам’яне вул. Центральна, буд. 4
- тел./факс: (06141) 97-1-88, Е-mail: kam-rada2017@ukr.net
- Селищний голова – Леончук Наталія Валеріївна, секретар – Травян Яна Сергіївна
ІІ. Загальні відомості
На території Кам’яної селищної ради розташований один населений пункт – селище міського типу Кам’яне що є центром селищної ради.
Селище розташоване в південній частині Вільнянського району в 17 км від районного центру, в 25 км від обласного центру м. Запоріжжя.
Площа населенного пункту становить 165,7 га, населення 1450 чоловік.
Селище Кам’яне засноване в 1886 році, коли було розпочато видобування граніту в Янцівському родовищі для будівництва першого доку на Чорному морі в м. Севастополь. Перші гірничні роботи були організовані підрядчиками італійцями Тонета Сильвестром Антоновичем і Зепа. Працювали італійські і тверські каменотеси. Всі роботи від добування до транспортування велися вручну. В 1893 році на прохання підрядчиків було відкрито станцію Янцево. В 1926 році кар’єр був перееданий «Селікат – тресту», роботи в кар’єрі розширювалися і механізувалися. До 40-років кар’єр мав назву артіль «Рудкопал» . В 1944 році кар’єр відновив свою роботу і до травня 1961 року називався Янцівський гранітно – тесний завод, а з 1961 року – Янцівський гранітний кар’єр. Відстань до станції Янцево близько шести кілометрів. Граніт Янцівського родовища використовується для виготовлення архітектурно – будівельних виробів, заготовок гранітних для деталів машин мукомольної, фаянсової, папіро – виробничої промисловості, колони, пам’ятники, брущатку, жорству та багато іншого.
До Великої вітчизняної війни і після поселення мало назву Вознесенівка і знаходилося де теперішня вулиця Зарічна . В той час налічувалося близько п’ятидесяти хат. Поселення утворилося внаслідок переселення з села Вознесенівка (нині м. Запоріжжя) бідняцьких родин на землі колишніх німецьких колоністів. Проте серед німців зустрічалися голандці ( Янцен, Классен,Фрізен. Протягом 80-90 років ХІХ ст. в околицях кількох вільнянських сіл (Купріянівка, Єкатеритнівка, Новогупалівка, Кам’яне та інші) вони заснували свої хутори – економії. На початку 50-десятих років поселення називалося хутір Кам’яний, з 1957 року - селище Кам’яне, а з 11.02.1986 року за рішенням Запорізької обласної ради № 50 селищу був присвоєний статус - селище міського типу Кам’яне.
Забудова селища починалася з північного боку сучасного поселення. На початку пятидесятих років розпочалося будівництво двоповерхових будинків, в 1954 році збудована восьмирічна школа, в 1955 році введений в експлуатацію кращий на той час на весь район Будинок культури на 200 місць. В 1961 році розпочав свою роботу дитячий садок, який після розпаду Радянського Союзу і здобуття незалежності, припинив своє функціонування в 1999 році і в 2003 році, перейшовши на баланс Кам’яної селищної ради, відновив свою роботу. Все це будувалося Янцівським гранітним кар’єром.
До 1973 року селище Кам’яне відносилось до Матвіївської сільської ради. З лютого місяця 1973 року по 11.02.1986 року була Кам’яна сільська рада, до складу якої входили : с-ще Кам’яне, села Дружелюбівка, Новософіївка, Українка, Новоіванівка, Гасанівка. З 11.02.1986року утворена Кам’яна селищна рада з одним населеним пунктом – смт. Кам’яне, а інші села відійшли до новоутвореної Дружелюбівської сільської ради.
Селище не багатонаціональне, проживать в ньому в основному українці і росіяни, але є і білоруси, і молдавани, і узбеки, і татари, які в своєму повсякденному житті і спілкуванні нічим не відрізняються одне від одного.
На території селищної ради розташовані підприємства і організації : ПАТ «Янцівський гранітний кар’єр», комунальне підприємство «Кам’яний сількомунгосп», установи Кам’янська виправна колонія УДПтСУ № 101, Дружелюбівський виправний центр № 1, Вільнянська УВП № 11.
Інфраструктуру складає амбулаторія загальної практики сімейної медицини в смт. Камя’не, Кам’янська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, комунальний дошкільний навчальний заклад «ясла – садок «Барвінок», Будинок культури, відділення поштового зв’язку, 9 приватих магазинів. Є в селищі православна церква Блаженої Ксенії Петербурзської. В парку селища на братській могилі споруджений Меморіал слави на честь загиблих в роки Великої Вітчизняної війни. На території Янцівського гранітного кар’єру споруджений пам’ятний знак на честь 61 робітника, які загинули на фронтах війни.
Селище повністю газифіковане, освітлене. Наявне транспортне сполучення з районним та обласним центром.
ІІІ.Депутатський корпус
№ в/о |
Депутати |
Опис меж територіального виборчого округу |
№ 1 |
Бабенко Андрій Володимирович
|
вул. Зарічна буд. 1- 44 |
№ 2 |
Савенко Світлана Миколаївна
|
вул. Зарічна буд. 44 а – 101 |
№ 3
|
Касабова Тетяна Іванівна |
вул. Зарічна буд. 102 – 132 вул. Жовтнева буд. 1- 33 |
№ 4 |
Леончук Ігор Дмитрович |
провул. Новий буд. 1 – 8 вул. Молодіжна буд. 1- 23 вул. Лугова буд. 6 |
№ 5 |
Мирошник Алла Григорівна |
вул. Широка буд. 1-13 вул. Шкільна буд. 1-17 вул. Зелена буд. 26, 28, 36, 38, 40, 42 |
№ 6 |
Матвієнко Ганна Василівна |
вул. Зелена буд. 1 – 11, 13-24 |
№ 7 |
Горовецька Наталя Анатоліївна |
вул. Зелена буд. 11 а |
№ 8 |
Дудник Наталія Борисівна |
вул. Шевченка буд. 2 – 22 |
№ 9 |
Травян Яна Сергіївна |
вул. Шевченка буд. 24 – 37 вул. Горького буд. 10 – 27 вул. Центральна буд. 13 |
№ 10 |
Сердюк Людмила Миколаївна |
вул. Горького буд. 1, 1а, 1б, 2а, 3, 4 |
№ 11 |
Іщенко Валерій Дмитрович |
вул. Горького буд. 5, 6, 7, 8 |
№ 12 |
Тютюнник Маргарита Сергіївна |
вул. Центральна буд. 9, 11 |
№ 13 |
Пестрякова Світлана Володимирівна |
вул. Центральна буд. 2, 3, 8, 10, 12, 14 - 43 вул. Л.Українки буд. 1-10 провул. Гранітний буд. 1- 7 |
№ 14 |
Бабич Олена Іванівна |
вул. Степова буд. 1- 29 |